1. Інтерв’ю голови Добровеличківської районної ради сьомого скликання Людмили Корнієнко в районну газету «СІЛЬСЬКЕ ЖИТТЯ»
  2. Програма економічного і соціального розвитку Добровеличківського району на 2018 рік.

Новини / Територіальне управління юстиції інформує : Консультує Міністр юстиції: як всиновити дитину?

 

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).  

 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

 

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

  • дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
  • особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років.У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
  • подружжя;
  • особи, які проживають однією сім'єю;
  • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

 

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

 

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, у сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

 

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

  • заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі; 
  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
  • довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
  • копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

 

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

 

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою батьків дитини, засвідченою нотаріально; піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при  усиновлені, не допускається.

 

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:

  • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • медичний висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

 

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?  

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 



Новини / Територіальне управління юстиції інформує : На Кіровоградщині у водіїв відібрали права через аліментні борги

 

На Кіровоградщині вісім водіїв залишились без прав через багатотисячні борги з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державні виконавці спільно з поліцейськими активно застосовують заходи примусового впливу на злісних неплатників аліментів, які мають значні борги перед своїми дітьми. Відтак тільки з початку року вісім чоловіків уже позбулися посвідчень, семеро з них – мешканці Кропивницького», – розповів про ситуацію посадовець.

Згідно офіційних виконавчої служби, відтепер боржники не зможуть керувати автівками терміном від трьох до шести місяців.

«Проілюструю факт вилучення прав на конкретних прикладах. Один із мешканців Кропивницького заборгував своїй доньці Аміні понад 115 тис грн. Окрім цього, він ще й має сплатити більше 57 тис грн штрафу. Інший житель обласного центру накопичив борг на користь сина Максима в розмірі 75 тис грн. Ще один кропивничанин завинив своїй дитині 56 тис грн. А ось жительНовомиргорода не сплачував аліменти своїм двом дітям впродовж кількох років. За цей час його заборгованість перевищила 145 тис грн», – розповів Вадим Гуцул.

Варто відзначити, що на Кіровоградщині вилучення прав у безвідповідальних батьків відбулося вже не вперше. Так, у минулому році поліція відібрала посвідчення у двох чоловіків. Перший неплатник заборгував майже 60 тис грн на користь сина Нікіти. Другий натомість відмовлявся надавати фінансову підтримку своєму повнолітньому сину Кирилу, який здобував вищу освіту.

 

 



Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: 

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Кодексу);

- від провадження незалежної професійної діяльності      (п. 178.4 ст. 178 Кодексу);

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодекс);

- у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7           п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3      ст. 174 Кодексу);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17      п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1  ст. 165 Кодексу);

- від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам  (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з   п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2  ст. 164 Кодексу).

 

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:34 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 24


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Автоматизована обробка поданих в електронному вигляді відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку

 

Платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи можуть подати в електронному вигляді відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

Для цього до контролюючого органу подається заява за формою №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Така заява може бути подана юридичною особою або її відокремленим підрозділом через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету необхідно в режимі «Ведення звітності» обрати Заява №1-ОПП (ф. № 1-ОПП) (J1312101).

При цьому в заяві за ф.№1-ОПП необхідно заповнити тільки розділ 10 з даними про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, прізвища, ім’я та по батькові, дату призначення та контактні телефони), підписати та надіслати таку заяву.

Заява за ф.№1-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання заяви за ф.№1-ОПП відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи».

Крім того, дані про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, відображаються в режимі «Облікові дані платника»  Електронного кабінету.

Обов’язок подання до контролюючих органів відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, встановлений п.66.4 ст.66 Податкового кодексу України. Такі відомості платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу у 10-денний строк з дня взяття їх на облік чи виникнення змін в облікових даних платників податків.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:32 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 23


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Новий сервіс Електронного кабінету: Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами

 

В Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.

Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

- скоротити час при заповненні платіжних документів;

- мінімізувати помилки при заповненні;

- сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню Стан розрахунків з бюджетом приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:31 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 28


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).

Наказ набрав чинності 18.01.2019 (опублікований в Офіційному віснику України, 2019, № 5).

Зміни до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, вносилися для врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.

Декларація має такі новації:

  1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.

Наразі діючою Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів, необхідно надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з  реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.

Постановою КМУ від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 р. № 507.

Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контроля за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.   

  1. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).

Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Рекомендуємо платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України,  платники Податку не обмежені в поданні Декларації за старою формою.  

Також  звертаємо  увагу платників Податку на те, що до контролюючого органу має бути надана Декларація тільки за однією формою.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:30 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 21


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Е-кабінет для громадян

 

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет

Е-кабінет для громадян надає такі можливості:

доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів);

доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

подання декларації про майновий стан і доходи;

отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.

Нагадуємо, що доступ до Е-кабінету для громадян мають після проходження електронної ідентифікації* фізичні особи та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.  

 

*з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:29 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 27


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Громадяни повинні задекларувати доходи, якщо отримали їх без участі податкових агентів

Якщо людина отримала доходи без участі податкових агентів, вона має їх задекларувати. До таких доходів належать, у першу чергу, винагороди, які виплачуються особам, які працюють за наймом у приватних осіб хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками, водіями тощо. Про це розповіла заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко в інтерв’ю виданню «Факти».

«Податкові агенти – це всі підприємства, підприємці, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), які нараховують та виплачують фізичним особам доходи у вигляді заробітної плати, гонорарів, винагород за разову роботу, дивідендів, премій тощо. Такі податкові агенти відповідно до Податкового кодексу, відповідальні за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Тому якщо особа у 2018 році отримувала доходи тільки за участі податкових агентів, декларацію їй подавати не потрібно», – підкреслила Тетяна Федченко.

Крім того, за її словами, подати декларацію мають люди, які отримали у 2018 році інвестиційні активи. Це доходи від продажу цінних паперів, корпоративних прав. При цьому не має значення, кому були реалізовані такі активи – фізичній чи юридичній особі.

Тетяна Федченко також звернула увагу, що громадяни, в яких утворилася списана прострочена заборгованість теж мають подавати декларацію. Прострочена заборгованість – це борг, за яким сплинув строк позовної давності – 1095 днів, або три роки. Відповідно до Податкового кодексу, податком на доходи фізичних осіб оподатковується списана заборгованість по цивільно-правовим угодам за умови, що сума складає понад 50% місячного прожиткового мінімуму, встановленого для дієздатної особи на 1 січня звітного року (у 2018 році – 1762 грн).

«Зобов’язані подати декларацію та сплатити податок з основною суми прощеної заборгованості особи, яким фінансові установи анулювали або простили суму заборгованості чи кредиту до завершення строку позовної давності і яких кредитор повідомив про таке анулювання в  сумі, що перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року (у 2018 році – 3723 грн)», – підкреслила Тетяна Федченко.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:28 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 24


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : ДФС запроваджено новий електронний сервіс

ДФС запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість подати запит на отримання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. 

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників може бути подано платником єдиного внеску та/або застрахованою особою через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету необхідно в меню Ведення звітності  обрати Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (ф. № 1-ЗРС) (J1303801 ), заповнити відповідні поля, підписати та надіслати.

Підтвердженням отримання ДФС запиту є Квитанція в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту. 

Витяг за результатами обробки запиту можна переглянути у меню Перегляд звітності у вкладці: J1438101 – для юридичної особи або відокремленого підрозділу (ф. № 1-ВРС ); F1438201 – для фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (ф. № 2-ВРС);  F1438301 - для фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС). Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику формується довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС) (J/F1403801).

Звертаємо увагу, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається:

 інформація про встановлення з реєстру страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу (ф. № 2-ВРС);

витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, звертатися за телефоном:0 800 501 007.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:27 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 24


Новини / Територіальне управління юстиції інформує : Консультує Міністр юстиції: як отримати аліменти на дитину? Що треба зробити для виплати аліментів?

 

            Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

            Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Ця домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

            Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

            У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

            В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

                        

Чи потрібно підписувати якісь папери?

            Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

            Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

            У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

            Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

            Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

            Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

            У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

 

Яким може бути розмір аліментів?

           

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

            Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

            У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

·                     з 1 січня– 1626 грн;

·                     з 1 липня – 1699 грн;

·                     з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:

·                     з 1 січня – 2027 грн;  

·                     з 1 липня – 2118 грн;

·                     з 1 грудня – 2218 грн

            Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

            Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

 

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

  • рішення суду  про стягнення  аліментів не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання (перебування) одного з  батьків не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

  • заяву;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • інші документи.

            Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

                       

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

            Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

            Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

            До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.    

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

  • відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
  • майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

 

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

            Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

            Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

  • виїзду за межі України;
  • керування транспортними засобами;
  • користування зброєю;
  • полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі.            Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

  • понад 1 рік – 20%;
  • понад 2 роки – 30%;
  • понад 3 роки – 50%

                Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

 

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів  було відкликано через відсутність претензій до боржника.

 

            Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 



Меню


Вхід


Логін  
Пароль  


Корисні посилання

Офіційне інтернет-представництво Президента України


Верховна Рада України


Законодавство України


Кабінет Міністрів України


Кіровоградська ОДА


Кіровоградська обласна рада


Добровеличківська райдержадміністрація


ПФУ


Укрінформ