1. Інтерв’ю голови Добровеличківської районної ради сьомого скликання Людмили Корнієнко в районну газету «СІЛЬСЬКЕ ЖИТТЯ»
  2. Програма економічного і соціального розвитку Добровеличківського району на 2018 рік.

Новини / Територіальне управління юстиції інформує : Консультує Міністр юстиції: як укласти шлюбний договір?

 

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

 

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

 

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

 

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

  • визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

 

Скільки діє шлюбний договір?

 

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.       

 

Чи можна змінити умови договору ?

 

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

 

  1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

 

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?   

 

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  

 

  1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

 

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

 

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

 

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

 



Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : До уваги платників податку на прибуток!

 

Державна фіскальна служба  України,  враховуючи  численні  запитання головних управлінь ДФС в областях та  платників податків щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою, на доповнення до листа від 04.01.2019
№ 357/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС від 04.01.2019) та з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.

У зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі – наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).

Враховуючи, що видання наказу № 842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, листом ДФС від 04.01.2019 рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік». Зазначене має бути реалізовано у програмному забезпеченні, яке використовує платник для подання нової форми декларації в електронному вигляді.

Відповідно інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.

Разом з тим п. 46.6 ст. 46  Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.      Враховуючи зазначене, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 467), а саме:

за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;

за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, у разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу,
до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.

При виправленні помилок за податкові (звітні) періоди 2015-2017 років суб’єктами господарювання – виробниками сільськогосподарської продукції, якими було обрано річний податковий (звітний) період відповідно до
п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу, такі платники в уточнюючих деклараціях обов’язково проставляють позначку у рядку «виробника сільськогосподарської продукції» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та можуть використовувати ідентифікатор форми J0100516, що буде діяти до 01.04.2019, а у подальшому – нову форму за ідентифікатором J0100117.

Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).

Згідно з абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 Кодексу, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку (фізичні і юридичні особи), які здійснювали у 2018 році на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи будь-які виплати, відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу здійснюють нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Кодексу. Таким платникам необхідно буде подати декларацію за новою формою із обов’язковим проставлянням позначки у рядку «платник єдиного податку» у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та поданням додатка ПН до рядка 23 ПН декларації.  Подання до декларації інших додатків та фінансової звітності від платників єдиного податку не вимагається.

При цьому платники єдиного податку використовують декларацію за новою формою за ідентифікатором J0100117 – для юридичних осіб та за ідентифікатором F0100702 – для фізичних осіб.

 

Докладніше...
5-03-2019, 14:03 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 78


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків громадяни можуть за допомогою електронних сервісів ДФС

 

Платники податків можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків скориставшись електронними сервісами ДФС.

Зокрема, у рамках кампаній декларування доходів громадян та е-декларування зазначену інформацію можна отримати за допомогою електронного сервісу  «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Сервіс розроблено з використанням сучасних Web-технологій для забезпечення зручності платників. Перевагами його використання є значна економія часу та можливість отримувати необхідну інформацію у будь-який час.

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про суми своїх отриманих доходів та утриманих податків має можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

Сформувати запити та отримати відповіді в електронному вигляді можна засобами «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-сайті ДФС та є загальнодоступним для використання (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/), або оновленого електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua).

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи  можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).

Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально). Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів  після його закінчення.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків  надаються відповідно до Податкових  розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДФС та відповідно до поданих фізичними особами,  фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, як провадять незалежну професійну діяльність податкових декларацій.

 

Докладніше...
5-03-2019, 14:02 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 95


Новини / Територіальне управління юстиції інформує : Консультує Міністр юстиції: як всиновити дитину?

 

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).  

 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

 

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

  • дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
  • особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років.У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
  • подружжя;
  • особи, які проживають однією сім'єю;
  • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

 

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

 

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, у сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

 

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

  • заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі; 
  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
  • довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
  • копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
  • копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

 

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

 

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою батьків дитини, засвідченою нотаріально; піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при  усиновлені, не допускається.

 

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:

  • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • медичний висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

 

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?  

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 



Новини / Територіальне управління юстиції інформує : На Кіровоградщині у водіїв відібрали права через аліментні борги

 

На Кіровоградщині вісім водіїв залишились без прав через багатотисячні борги з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державні виконавці спільно з поліцейськими активно застосовують заходи примусового впливу на злісних неплатників аліментів, які мають значні борги перед своїми дітьми. Відтак тільки з початку року вісім чоловіків уже позбулися посвідчень, семеро з них – мешканці Кропивницького», – розповів про ситуацію посадовець.

Згідно офіційних виконавчої служби, відтепер боржники не зможуть керувати автівками терміном від трьох до шести місяців.

«Проілюструю факт вилучення прав на конкретних прикладах. Один із мешканців Кропивницького заборгував своїй доньці Аміні понад 115 тис грн. Окрім цього, він ще й має сплатити більше 57 тис грн штрафу. Інший житель обласного центру накопичив борг на користь сина Максима в розмірі 75 тис грн. Ще один кропивничанин завинив своїй дитині 56 тис грн. А ось жительНовомиргорода не сплачував аліменти своїм двом дітям впродовж кількох років. За цей час його заборгованість перевищила 145 тис грн», – розповів Вадим Гуцул.

Варто відзначити, що на Кіровоградщині вилучення прав у безвідповідальних батьків відбулося вже не вперше. Так, у минулому році поліція відібрала посвідчення у двох чоловіків. Перший неплатник заборгував майже 60 тис грн на користь сина Нікіти. Другий натомість відмовлявся надавати фінансову підтримку своєму повнолітньому сину Кирилу, який здобував вищу освіту.

 

 



Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: 

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Кодексу);

- від провадження незалежної професійної діяльності      (п. 178.4 ст. 178 Кодексу);

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодекс);

- у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7           п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3      ст. 174 Кодексу);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17      п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1  ст. 165 Кодексу);

- від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам  (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з   п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 Кодексу);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2  ст. 164 Кодексу).

 

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:34 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 78


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Автоматизована обробка поданих в електронному вигляді відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку

 

Платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи можуть подати в електронному вигляді відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

Для цього до контролюючого органу подається заява за формою №1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Така заява може бути подана юридичною особою або її відокремленим підрозділом через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету необхідно в режимі «Ведення звітності» обрати Заява №1-ОПП (ф. № 1-ОПП) (J1312101).

При цьому в заяві за ф.№1-ОПП необхідно заповнити тільки розділ 10 з даними про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, прізвища, ім’я та по батькові, дату призначення та контактні телефони), підписати та надіслати таку заяву.

Заява за ф.№1-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання заяви за ф.№1-ОПП відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи».

Крім того, дані про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, відображаються в режимі «Облікові дані платника»  Електронного кабінету.

Обов’язок подання до контролюючих органів відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, встановлений п.66.4 ст.66 Податкового кодексу України. Такі відомості платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу у 10-денний строк з дня взяття їх на облік чи виникнення змін в облікових даних платників податків.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:32 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 73


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Новий сервіс Електронного кабінету: Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами

 

В Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.

Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

- скоротити час при заповненні платіжних документів;

- мінімізувати помилки при заповненні;

- сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню Стан розрахунків з бюджетом приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:31 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 81


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).

Наказ набрав чинності 18.01.2019 (опублікований в Офіційному віснику України, 2019, № 5).

Зміни до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, вносилися для врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.

Декларація має такі новації:

  1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.

Наразі діючою Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів, необхідно надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з  реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.

Постановою КМУ від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 р. № 507.

Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контроля за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.   

  1. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).

Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Рекомендуємо платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України,  платники Податку не обмежені в поданні Декларації за старою формою.  

Також  звертаємо  увагу платників Податку на те, що до контролюючого органу має бути надана Декларація тільки за однією формою.

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:30 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 73


Новини / Добровеличківська ДПІ інформує : Е-кабінет для громадян

 

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет

Е-кабінет для громадян надає такі можливості:

доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів);

доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

подання декларації про майновий стан і доходи;

отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.

Нагадуємо, що доступ до Е-кабінету для громадян мають після проходження електронної ідентифікації* фізичні особи та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.  

 

*з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг

 

Докладніше...
25-02-2019, 15:29 Категорія: Новини / Добровеличківська ДПІ інформує Переглядів: 74


Меню


Вхід


Логін  
Пароль  


Корисні посилання

Офіційне інтернет-представництво Президента України


Верховна Рада України


Законодавство України


Кабінет Міністрів України


Кіровоградська ОДА


Кіровоградська обласна рада


Добровеличківська райдержадміністрація


ПФУ


Укрінформ